СТАН АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ ОСІБ ВІКОМ 18 РОКІВ В РІЗНИХ ХРОНОБІОЛОГІЧНИХ ГРУПАХ

СТАН АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ ОСІБ ВІКОМ 18 РОКІВ В РІЗНИХ ХРОНОБІОЛОГІЧНИХ ГРУПАХ
Тимченко Г. М.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

У статті наведений стан адаптаційних можливостей організму студентів віком 18 років в різних хронобіолоігчних групах. В групі студентської молоді відокремлені особи з вечірнім, ранковим та аритмічним хронотипами. Оцінка адаптаційних можливостей організму проводилася за допомогою індикаторів стану соматичного здоров’я організму.
Ключові слова: біоритмологічний тип, адаптаційні можливості, соматичне здоров'я.

Питання адаптації надзвичайно широке та багатогранне, охоплюючи сферу діяльності біологів, фізіологів та медиків. Фізіологія досліджує індивідуальні механізми адаптації людини, їх формування та механізми, а уявлення про адаптивні особливості людини, резерви організму, розуміння механізмів його порушень повинно лежати в основі мислення кожного сучасного науковця.
В той час, коли напружена розумова робота, прискорення ритму життя, стреси, гіподинамія, інформаційне перенавантаження, недостатність самовираження, відсутність повноцінного відпочинку, низький рівень культури спілкування – все це призводить до створення психоемоційної напруги, яка є додатковим фактором ризику для розвитку ряду хвороб серед осіб віком 18-20 років, які становлять групу студентської молоді. Початок навчання людини у навчальному закладі є новим для неї середовищем, тому і чинники, з якими вона стикається у цьому середовищі здійснюють на неї прямий або опосередкований вплив [1, 3].
Відомо, що показники біологічних ритмів широко використовують в якості критерію норми і адаптаційних можливостей організму. Наукові дані щодо значення біологічних ритмів в життєдіяльності організму все ширше використовуються при побудові сучасних концепцій медицини [3, 5]. Сучасні наукові розробки в галузях фізіології та медицини свідчать проте, що людина здорова лише тоді, коли в неї збережений внутрішній ритм та коли її біоритми синхронні з ритмами навколишнього середовища.
Актуальність досліджень в даній роботі полягає в тому, що особи віком 18 років, які складають групу першокурсників вищих навчальних закладів, безпосередньо підпадають під дію нових чинників соціального, психічного та психофізіологічного характеру, що в свою чергу порушує фізіологічний стан організму та погіршує показники здоров'я.
Метою даної роботи є виявлення рівня адаптаційних можливостей у осіб віком 18 років в залежності від біоритмологічного (хронобіологічного) типу працездатності.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для оцінки стану адаптаційних можливостей осіб віком 18 років використовували антропометричні показники, показники гемодинаміки та зовнішнього дихання, а також інтегральну оцінку функцій фізіологічних систем за допомогою ряду фізіологічних індексів [2, 4]. Розподіл на хронобіологічні групи здійснювався за методом психологічного спостереження за Остбергом [5]. Для отримання показників та обчислювання відповідних індексів вимірювали за звичайними методиками: ріст і масу тіла, частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск, життєву ємність легень. Після цього в положенні сидячи підраховували пульс, вимірювали артеріальний тиск і визначали час затримки дихання на звичайному вдиху (проба Штанге).
Групу осіб віком 18 років склали 110 студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та студенти Харківського сільськогосподарського університету (чоловіки – 58, жінки – 52). За допомогою методу психологічного спостереження за Остбергом відокремлені групи з вечірнім, ранковим та змішаним (аритмічним) хронобіологічним типом працездатності. Серед обстеженої групи осіб віком 18 років кількість осіб з вечірнім (53 %) хронотипом переважала над аритмічним (42 %) та ранковим (15 %) хронотипами.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Абсолютні значення антропометричних показників (зріст і вага тіла) незалежно від хронотипу в групі осіб віком 18 років знаходяться в межах вікової норми (Таблиця 1). Достовірної різниці між антропометричними показниками в обстеженій групі в залежності від біоритмологічного типу працездатності не виявлено (р > 0,05).
Таблиця 1
Абсолютні значення антропометричних показників в групі осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами (M ± m)

Розподіл індексу Кетлє, який характеризує співвідношення між зрістом та вагою і свідчить про розвиток м’язового апарату, у групі осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами (Рис. 1) показав, що показники «вище середнього» отримані у 71 % осіб ранкового хронотипу, 50 % аритмічного та 33 % вечірнього хронотипів.

Рис. 1. Розподіл індексу Кетлє в групі осіб віком 18 років всередині хронотипів.

При чому, в групі осіб віком 18 років виявлено достовірний зсув індексу Кетлє за критерієм Gamma (g) в бік ранкового хронотипу (р<0,05). У зв’язку з тим, що індекс Кетлє характеризує співвідношення між вагою і зростом людини можна говорити про те, що саме в групі з ранковим хронобіологічним типом виявлено достатньо виразний розвиток м’язового апарату та достатні фізичні можливості, відповідні для даного віку.
При порівнянні абсолютних значень показників гемодинаміки (частоти серцевих скорочень та артеріального тиску) в групі осіб віком 18 років з різними хронобіологічними типами (Таблиця 2) виявлена їх відповідність межам вікової норми.
Таблиця 2
Абсолютні значення показників гемодинаміки в групі осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами (M ± m)

Примітка: вірогідність ознаки (р ≤ 0,05): 1 – при порівнянні ранкового хронотипу з аритмічним; 2 – при порівнянні ранкового хронотипу з вечірнім.

Цікаво відзначити наявність достовірної (р ≤ 0,05) різниці між хронотипами за показником частоти серцевих скорочень. Так, у осіб ранкового хронотипу (70,20 ± 2,35 ск./хв.) показник частоти серцевих скорочень в 1,12 рази нижчий, ніж у вечірнього (77,85 ± 1,48 ск./хв.) та в 1,1 рази нижчий, ніж у змішаного (78,64 ± 2,25 ск./хв.) хронотипів.
Показник систолічного артеріального тиску після виконання проби Штанге в даній групі у осіб показав достовірні (р ≤ 0,05) відміни в різних біоримтологічних групах. Так у осіб ранкового хронотипу показник пульсу в 1,04 рази вищий (131,93 ± 3,13 мм.рт.ст.), ніж у аритмічного (124,48 ± 1,60 мм.рт.ст.) та в 1,06 вищий, ніж у вечірнього (126,92 ± 1,15 мм.рт.ст.) хронотипів (Таблиця 3). Все це свідчить про нормальну адаптацію серцево-судинної системи ранкового хронотипу до умов оточуючого середовища, якими в даному випадку виступають заняття у першу зміну, тобто у першій половині дня.
Таблиця 3
Абсолютні значення показників серцево-судинної системи після виконання проби Штанге в групі осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами (M ± m)

Примітка: вірогідність ознаки (р ≤ 0,05): 2 – при порівнянні ранкового хронотипу з вечірнім.

Абсолютні значення показників зовнішнього дихання (ЖЄЛ) в групі осіб віком 18 років характеризуються відповідністю їх межам вікової норми у осіб ранкового (3,01 ± 0,28 л), аритмічного (2,83 ± 0,09 л) та вечірнього (2,99 ± 0,10 л) хронотипів.
В даній віковій групі первинні порушення в діяльності серцево-судинної системи (індекс Робінсона) виявлені у осіб з вечірнім та аритмічними хронотипами. У осіб ранкового хронотипу показник даного індексу складав 81,73 ± 6,25 ум.од., у осіб аритмічного хронотипу ¾ 91,29 ± 3,80 ум.ом. та у осіб вечірнього хронотипу ¾ 90,96 ± 2,47 ум.од. «Високий» та «середній» показники діяльності серцево-судинної системи (індекс Робінсона) властиві для 30 % та 47 % осіб відповідно у групі з вечірнім хронотипом, у 21 % та 41 % відповідно з аритімчним та 7 % та 40 % відповідно з ранковим хронотипами (Рис. 2). При чому, в даній групі виявлено достовірний зсув індексу Робінсона за критерієм Gamma (g) в бік вечірнього хронотипу (р ≤ 0,05).

Рис. 2. Частотний розподіл індексу Робінсона в групі осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами

Виявлена тенденція свідчить про мобілізацію можливостей серцево-судинної системи до умов оточуючого середовища (заняття з 8-ої години ранку, досить ранній підйом) саме у осіб вечірнього хронотипу.
Достатні функціональні можливості кардіореспіраторної системи (індекс Шаповалової) виявлені у осіб ранкового (255,33 ± 14,4 ум.од.), аритмічного (262,74 ± 10,46 ум.од.) та вечірнього (248,42 ± 7,49 ум.од.) хронотипів.
У 40 % осіб ранкового хронотипу віком 18 років виявлені «нижче середнього» можливості кардіореспіраторної системи (індекс Шаповалової). У 26 % осіб аритмічного хронотипу виявлені «низькі» та «середні» можливості кардіореспіраторної системи. У 34% осіб вечірнього хронотипу виявлені «середні» можливості кардіореспіраторної системи. Слід відзначити, що при аналізі функціональних можливостей кардіореспіраторної системи (Рис. 3) за критерієм критерієм Gamma (g) не виявлено залежності (р>0,05) між величиною показника та хронотипом, що свідчить про те, що функціональні можливості кардіореспіраторної системи не залежать від хронотипу.

Рис. 3. Частотний розподіл індексу Шаповалової в групі осіб віком 18 років з різними біоритмологічними типами.

Функціональний стан (адаптаційний потенціал) в групі осіб віком 18 років характеризувався задовільною адаптацією у осіб ранкового (1,96 ± 0,09), аритмічного (2,09 ± 0,06) та вечірнього (2,10 ± 0,04) хронотипів. 67 % осіб ранкового хронотипу мають задовільну адаптацію організму до умов навколишнього середовища при високих і достатніх функціональних можливостях у порівнянні з особами аритмічного (64 %) та вечірнього (51 %) хронотипів. У 2,4% осіб аритмічного хронотипу виявлена поява незадовільної адаптації організму (Рис. 4).

Рис. 4. Частотний розподіл адаптаційного потенціалу в групі осіб віком 18 років в різних біоритмологічних групах.

Таким чином, в групі осіб віком 18 років в різних хронобіолоігчних групах існує достовірна (р ≤ 0,05) різниця в роботі серцево-судинної системи, що свідчить про нормальну адаптацію серцево-судинної системи ранкового типу до умов оточуючого середовища, якими в даному випадку виступають заняття у першу зміну, або у першій половині дня. При чому виявлено достатній розвиток м’язового апарату саме у осіб ранкового хронотипу. Мобілізація адаптаційних можливостей серцево-судинної системи до умов життєдіяльності виявлена у осіб вечірнього хронотипу.
ВИСНОВКИ
Адаптаційні пристосування організму осіб віком 18 років в різних хронобіологічних групах до дії екзогенних факторів, а саме чинників навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах мають певні відміни. Виявлена достовірна різниця в роботі серцево-судинної системи у осіб з різним хронобіологічним типом працездатності свідчить про вторинну адаптацію системи кровообігу до дії екзогенних факторів, що зумовлено зміною природного ранкового біоритму працездатності на вечірній та змішаний.
Література

• Агаджанян Н.А., Петров В. И., Радиш И. В., Краюшкин С. И. Хронофизиология, хронофармакологя и хронотерапия. Волгоград: Изд-во ВолГМУ, 2005. – 336 с.
• Баевский P.M., Берсенева А. П. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. – М.: Медицина, 1997. – 236 с.
• Мезенцев С. А., Кузьминых В. Г. Хронобиологический подход, как метод объективного прогнозирования адаптации человека//Материалы ХІ Международного симпозиума «Эколого-физиологические проблемы адаптации» 24-28 янв.2003 г. – М.:Изд-во РУДН, 2003. – С.355-356.
• Методическое пособие по валеологическим аспектам диагностики здоровья. Под ред. Гончаренко М. С. Харьков. – 2000.– 197 с.
• Патофизиология десинхронозов. Хетагурова Л. Г. //Владикавказский медико-биологический вестник. – Т.5. – Вып. 9-10., 2005 – С. 32-41.

There are adaptable potential of students organism in 18 years old determine by depending on their chronobiological types. A.M. Timchenko.
There is a condition of adaptable potential of students organism in 18 years old in this article. They have a different biorhythmlogical types. In group of student's youth there are evening, arrhythmic and morning chronotypes. The adaptable potential by the organism in turn are indicators of a condition of somatic health by the organism.
Key words: biorhythmological types, adaptable potentialities, somatic health.

Состояние адаптационных возможностей организма человека в возрасте 18 лет в различных хронобиологических группах. А. Н. Тимченко.
В статье приведено состояние адаптационных возможностей студентов в возрасте 18 лет в различных хронобиологических группах. В обследованной группе студентов выделены группы с вечерним, утренним и аритмическим хронотипом. Оценка адаптационных возможностей организма проводилась с помощью индикаторов состояния соматического здоровья организма.