Понедельник, 30 Ноября, 2020 г.
О Проекте Контакты и партнеры Карта сайта
Харьков медицинский
Поиск: по названию  адресу 
/ / / /

РОЛЬ БАКТЕРІОФАГІВ У ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БАКТЕРІАЛЬНІ ГАСТРОЕНТЕРОКОЛІТИ

Т.Г.Вовк, Н.Н.Закревский, Є.І.Погрєбних, А.С.Рожнова, М.А. Піддубна, Є.М.Бондарева, Н.Ю.Чонка

 

Державний медичний університет

( Харків, Україна)

До теперішнього часу не втрачають свою актуальність проблеми пов’язані з антибактеріальною терапією кишкових інфекцій у дітей раннього віку. Це пов’язано як  з розвитком дисбіозу кишечнику, так і виникненням різного виду інфекційних процесів, викликаних антибіотикорезистентними штамами, збільшенням кількості алергічних реакцій, токсичних проявів, пов’язаних з використанням тих чи інших хіміопрепаратів. Суттєвою  проблемою є висока ціна на ряд антибактеріальних препаратів. Все це примушує  розробляти і впроваджувати в клінічну практику нові препарати, які мають перевагу над раніше використовуваними. Останнім часом за кордоном і в нашій країні з’явилось більше зацікавленості у використанні в клінічній практиці бактеріофагів (БФ), несправедливо забутих раніше. Згідно наказу № 475, БФ рекомендується застосовувати при повторному виділенні збудника. Літературні дані свідчать, що, у зв’язку з зниженням терапевтичної дії антибіотиків, препарати БФ використовуються в клінічній практиці як альтернатива хіміотерапевтичним препаратам. БФ не вступають антибіотикам по ефективності і не викликають при цьому побічних токсичний і алергічних реакцій  (Бережний В.В., і співавт., 2000; Урсова Н.І.  і співавт., 2000; Іванов А.В., 2000).

Ціль дослідження: отримати інформацію про безпечність і ефективність використання БФ при лікуванні бактеріальних діарей у дітей раннього віку.

Для досягнення поставленої мети передбачали вирішити слідуючи задачі: проаналізувати вплив БФ на клінічний перебіг бактеріальних діарей у дітей;  виявити можливі побічні дії використання БФ у дітей раннього віку;  зробити висновки щодо можливості використання БФ при лікуванні хворих на бактеріальні діареї.

Матеріали і методи. Дослідження проводилось, як клінічний дослід на базі Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова. Всього до обстеження було включено 92 дітей, із них 32 дітей хворих на інтестінальну форму сальмонельозу, підтвердженого бактеріологічно (S.typhi murium - 30,  S. enteritidis -2), 26 дітей хворих на ешеріхіоз, обумовлений ЕПКП і 34 дітей з дисбіозом кишечнику. За віком діти були від одного місяця до 3 років. До контрольної групи увійшли діти з аналогічними захворюваннями. Для лікування дітей хворих на сальмонельоз використовували бактеріофаг сальмонельозний груп А, В, С, Д, Е. Дітям до 6 місяців призначали рідинний препарат в разовій дозі 1,0 мл/кг, 2-3 рази на добу, від 6 місяців до 3 років - рекомендували рідинний БФ в тій же разовій дозі, або БФ у таблетках з пектином по 1 табл. 2-3 рази на день. Таблетку обов’язково розчиняли у воді чи молоці, у т. ч. і материнському. Максимальна доза на добу рідинного препарату 3 мл/кг маси тіла, таблетованого -  0,03 г/кг. Курс лікування складав 5-6 днів. Якщо внаслідок лікування антибіотиками чи іншими хіміопрепаратами санації організму від збудника не наступало, теж проводили 5-денний курс лікування БФ. Інтесті - бактеріофаг рідинний - полівітамінний використовували з перших днів захворювання, не маючи етіологічної розшифровки і при  дисбактеріозі кишечнику. Препарати призначали дітям 4 рази в день у дозі: до 3 років - 3-5 мл на прийом. Рекомендували одночасно один раз на добу інтесті-бактеріофаг вводити в клізмі. Курс лікування 5-6 днів.

При лікуванні ешеріхіозу, або дисбактеріозу, обумовленого ешеріхіями застосовували бактеріофаг колі рідинний. Дітям до 6 міс разова доза - 5-10 мл, від 6 до 12 міс - 10-15 мл, від одного до 3 років - 15-20 мл. Кратність прийому - 3 рази на добу. Ліки давали натщесерце за 1-1,5 години до їжі. Провідну роль у корекції дисбактеріозу кишечнику відводили препаратам направленої дії – бактеріофагам, котрі володіють високою специфічністю щодо патогенних бактерій і виконують функцію очищення. В залежності від показників  дисбіозу ми використовували піобактеріофаг комбінований, рідинний в дозі 3 мл/кг маси тіла 1-3 рази на добу, курс 5-15 днів. Бактеріофаг клебсієльозний, полівалентний очищений, рідинний, призначали на добу в дозі 3 мл/кг. Кратність прийому 3 рази. Курс 5-10 днів. Колі-протейний фаг приймали за годину до їжі, 3 рази на добу в разовій дозі: дітям до  6 міс - 5-10 мл, від 6 міс до 1 року - 10-15 мл, від 1 до 3 років - 15-20 мл. В клізмі - дітям до 1 року вводили 20 мл, від 1 року до 3 -  30-40 мл, курс лікування 5-7 днів. Іноді проводили 3 курси з переривом від 3 до 5 днів.

Ефективність терапії оцінювали по клінічних критеріях - прогресування захворювання чи його регрес. Також   враховували лабораторні показники: клінічний аналіз крові, бактеріологічне дослідження випорожнень, копрограму, дані мікробіоценозу кишечнику. Для оцінки безпеки терапії реєстрували виникнуті в процесі лікування клінічні та лабораторні небажані прояви і визначили їх зв’язок з застосуванням бактеріофагів.

Результати і обміркування. Захворювання сальмонельозом проявлялось переважно в тяжкій та середньотяжкій формі (69,4% і 30,6%). Тяжка форма кишкового сальмонельозу характеризувалась токсикозом, ексикозом і вираженим кишковим синдромом. Реєструвався частіше гастроентероколіт (у 29 хворих). Випорожнення були спочатку рідкими, водянистими, болотистого кольору, частотою до 15 разів і більше. У 10 дітей у випорожненнях відмічались домішки слизу і крові. В периферичній крові виявляли лейкоцитоз, нейтрофільоз, в протеінограмі - гіпопротеінемію, при зневодненні - підвищення гематокритного числа. Копрограма у 48 дітей була позитивна. При середньотяжкій формі симптоми інтоксикації були мало вираженими, частота випорожнень досягала 8-14 разів на добу. Аналіз порівняння лікування сальмонельозу в двох групах (з прийомом бактеріофагів - І група і без них - ІІ група) показав, що зворотна динаміка патологічного процесу достовірно ( Р‹ 0,005) відрізнялась. Звичайно, у 6 дітей з тяжкою формою сальмонельозу ми не могли відмовитися від призначення антибіотиків. Терапія цим дітям проводилась послідовно. Решта дітей отримувала тільки фаготерапію в комплексі з симптоматичним лікуванням і дієтою. У дітей І групи після одного курсу лікування БФ клінічне одужання наступало, у 2-3 рази скоріше, тоді як у дітей ІІ групи воно сприймало затяжний характер і діти одужували після 2-3 курсів антибіотикотерапії. Хвороба мала хвильоподібний перебіг, з частими загостреннями. Перебування хворих І групи на лікарняному ліжку значно скорочувалось порівняно з хворими ІІ групи на 3-5 днів (Р‹ 0,05). У дітей на тлі лікування бактеріофагами нормалізувались показники клінічного аналізу крові, копрограми, протеінограми, що вказувало на зниження запального процесу в організмі. Санація організму від збудника хвороби майже співпадала з клінічним одужанням. Повторних курсів лікування не було. У більшості дітей при вживанні БФ погіршення хвороби не реєструвалось. Хоча треба відмітити, що у двох дітей в перші дні лікування загальний стан не поліпшувався, а навпаки, інтоксикація залишалась значною, діарея була вираженою. На наш погляд, відсутність ефекту була обумовлена масовим лізисом бактерій і звільненням значної кількості токсинів (що, з рештою, торкається всіх бактеріцидних препаратів).

У хворих на ешеріхіоз з  важким перебігом (6 дітей) спостерігалися виражена інтоксикація і зневоднення, яке досягало ІІІ ступеня, різка слабість, адінамія, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гемоконцентрація. Пронос частішав до 15 разів на добу. Середньотяжкий перебіг (12 хворих) характеризувсь погіршенням загального стану, зниженням артеріального тиску, зневодненням, в основному І, інколи за ІІ ступеня. Пронос частішав до 14 разів на добу. Легкий перебіг хвороби (8 хворих) проявлявся лише незначним порушенням самопочуття і загального стану, помірно вираженою дисфункцією шлунково-кишкового тракту, пронос досягав 7 разів і блювання 1-2 рази. Призначення бактеріофагу колі рідинного хворим на ешеріхіоз показало значну перевагу в строках одужання порівняно з групою хворих, де застосовувалися антибіотики. Слід відмітити, що в групі тяжко хворих дітей на ешеріхіоз антибіотики взагалі не призначались. Достатньо вірний режим дозування бактеріофагів-колі при лікування ешеріхіозу, дозволив одержати позитивний клініко-лабораторний ефект на 5±2,5 днів скоріше ніж в групі з використанням антибіотиків. Ерадікація збудника наступила одночасно з клінічним одужанням хворого. Рецидивів і ускладнень не зареєстровано. Лише у одної дитини з проявами алергічного діатезу відмічалось посилення алергічної реакції. В групі хворих, де мали місце повторні мікробіологічні порушення, корекцію дисбіозу проводили за переважанням виділених умовно-патогенних мікробів, враховуючи ступень дисбіозу.  Суворо виконувався режим дієтотерапії, призначались ферменти. Під час терапії БФ призначення біопрепаратів (пробіотиків) вважали недоцільним. Позитивні результати нормалізації мікробіоценозу кишечнику отримували в середньому на 15-21 день. При застосуванні пробіотиків   корекція дисбіозу наступала на 30-50 день. Під час корекції БФ дисбактеріозу побічних патологічних реакцій не зареєстровано.

Висновки:

1. При лікуванні бактеріофагами позитивний терапевтичний ефект виявлявся у всіх хворих, хоча дане питання потребує подальших наукових розробок.

2. Бактеріофаги майже не володіють побічними діями, мають зручні лікарські форми для прийому.

3. Бактеріофаги, засвідчуючи наявність клінічної ефективності і позитивної дії на організм, можуть знову поповнити арсенал препаратів бактеріцидної дії з бездоганним ефектом.

Закревский Н. Н.
Доцент кафедры детских инфекций Харьковского государственного медицинского университета
Разработка сайта - LotusSoft ©2003-2006 LotusSoft.    med@lotussoft.com.ua

©Авторские права принадлежат исключительно автору статьи.
Отвественность за содержание материала несет автор статьи.